Вони вдвох жваво пензлювали прямісінько через яскраво освітлену і обпалену сонцем площу, як через безмежну пустелю, провіяну вітрами і просіяну ситами десятків джинів, які тримали її за кінці. Вони неосяжно раділи цьому дню і цій миті, самі не розуміючи причини, але радість їхня була протяжна і швидка. Вони неначе шалено кудись спішили. Неначе від спізнення щось залежало, і залежало глобально і безповоротно. їх ніс через рівнину пронизливий вітер, а чи й не один, а багато різних, багато незгуртованих і грубих вітрів, що на кшталт диких байкерів несли за собою груз всіх тих хмар пилюки та планів, які неодмінно втратили свою важливість та розлетілись жалюгідними кущами перекотиполя. А у вухах весело дзвеніли гітари дивних і підступних дядьків, що мали сміливість назвати себе "Rolling Stones". І під цю незрозумілу музику вони жадібно всотували в себе кожен квант жагучого світла, роблячи це все на ходу, зі страхом зупинятись та озиратись.
Він гордо тримав хвіст трубою, адже ніяк не міг виглядати слабким в очах своє малої. Він всім своїм виглядом намагався показати, що при потребі здатен миттєво випустити кігті, які безсумнівно у нього грізні й бездоганно наточені. Йому здавалося, що він жахливо переконливий і відкрито гордився цим. Він вів цей танець. Він любив танго.
Вона ні на крок не відставала від нього, твердо визначаючи шлях. Він не знав куди вони прямують, але повинен був думати, що обирає напрямок. А те, що буде вкінці мало бути сюпризом. Тому вона покірно трималася за його руку і час-від-часу терлася об нього стегнами. Вона знала, що це його заводить. А ще його заводив цей темп, з яким вони кудись ледь не бігли. Вона красиво попадала в кроки, однак тільки чекала моменту, щоб перейти на вальс. Або на білий танець.
- Гарячий мій Киць, - шепотіла вона,
проводячи по ньому рукою і він ввесь від цього аж пружинився, відчуваючи наче по венах розливається гарячий глінтвейн, та, на диво, це чудово смакувало й при такій сонячній погоді. Він хотів щось відповісти, але слів було забагато для цього, тим більше красномовність не личила молодому леву. Він просто вдивлявся крізь шелестке повітря вперед, шукаючи очима далекий край площі, який виднів ген за горизонтом і водночас он тут, прямо під носом. Наче ось він є, а ось його вже й немає, залишений далеко позаду, забутий, закинутий і пройдений. Але музика ще не повинна закінчуватись і, хоч кожен з них хотів танцювати свої такти, їх обох тягнув за собою настирний рок-н-ролл. Однак рок-н-роллу ще ніхто не опирався.
Вона добре відчувала, як горять вежі над ними і як гудять люди в проводах. Вона завжди їх боялась, місто не було її стихією, вона була окутана легким й нарочисто літнім платтям, але поруч з ним цей страх притуплювався, адже тут все було його домом. Це все було його, до найменших деталей, неначе раптом стало зрозуміло кому належить ввесь цей світ, куди занесло не так давно життя. І цей хтось їй явно подобався, бо був незрозуміло теплим, навіть гарячим місцями. Вони щойно знайомі, але грітись поруч було приємно, ні в яке порівняння з меланхолійною прохолодою її квартири, де завжди лунав стійкий марш.
Він вдоволено посміхався. Його тішила та кольорова пляма від випадкового променя в верхньому правому кутку, блік над їхніми головами, котрий аж ніяк не міг їх затулити чи розділити, але служив просто прекрасним свідком їхнього безупинного щастя. Він чудово передавав ту його райдужну впевненість, й точно так само виходив за рамки дозволеного, рвучись кудись догори в небо, хоч і не вміючи вийти за встановлені рамки. Такий собі джазовий клаптик, неочікуваний, але цілком доречний.. Він тримав свою знахідку за руку. Поки що він не бажав її відпускати. Він вірив, що це тільки його привілей.
... І тоді фотограф відвів об'єктив. Вийшла красива фотографія, з безмірною площею і двійкою палаючих у сонці кущиків перекотиполя. Гарна пара. Але тільки одна фотографія. Він перегорнув її і став роздивлятись наступну. Наступне життя. В магнітолі почала грати інша пісня...
ID:
295710
Рубрика: Проза
дата надходження: 24.11.2011 21:52:41
© дата внесення змiн: 18.12.2011 23:49:18
автор: M.E.(nachtigall)
Вкажіть причину вашої скарги
|
