Остання симфонія серця,
Сьогодні від тебе я йду....
Забудь вже про місяць і зорі,
Дивися на голу стіну...
Надокучливі стереотипи,
розїдають мозкову кору...
Як вже це все мені остогидло,
я напевно скоро помру...
Ви всі йдете чужими стежками,
не шукаючи в лісі свою...
І все скаржитесь , що під ногами
і радієте знову сміттю.