Безмежна радiсть огортає
Та душу зцiлює твою,
А серце зцiлене – спiває,
Спiває про любов свою.
Хай ранок, день i вечiр знову
Приносять радiсть на вуста,
Усмiшка прикрашає мову,
Як квiтка – лiтери листа.
Немов струмок джерельний, чистий
Бiжить до лiлiй лiсових,
Щоб напоїти зранку їх,
Так поcпiшаю я до мiста,
Щоб знов почути голос твiй -
Двiнкий, веселий, чарiвний.
