Колись були степи, загони…
По балках тут росли терни.
Тепер будівлі і вагони…
Шахтарські трудяться сини.
Знайшла собі притулок шахта,
(Річок міліють береги!)
Асфальт чорніє, наче плахта,
Стоять тополі навкруги.
В одвічній праці і задумі
Шахтарські сім*ї тут живуть.
Спасибі шахті! – В деннім шумі
Бажаю благ!... На добру путь!
