І знову мене знаходить апатія
Навіть коли на party я
Іду вже додому і ноги ватні і я
Добре що хоч на ранок згадую своє ім’я
В світі створений для кого я
Всі ці села в голові і міста
Та моя формула не така проста
Кожен відсоток свій забудуся зі ста
Так душу розриває пустота
Непереборна самотність і темнота
Холодом віє з живота
А я думав що вартую змінити світ та
Щось не виходить не точить камінь вода
Самотності як в перста
Світ мене так дістав
Кажу я щоб звучно було баста
На макарони і вермішелі паста
Знанням італійської хвастаюсь
І на одинці зістаюсь
Так я також темноти і тиші боюсь
Краще ще раз пива нап’юсь
Вже над собою не сміюся
Хоча і варто розпочати все з нуля
Іду і під ногами болить моя земля
Висить над головою вже петля
Але життя то не питля
Ріки і гори вже і поля не поля
Для кого все це кріпак а-ля
І невідомість мене далі пиля
Я падаю от бьля
Піднятись щоб встояти не дають болять кайдани
Зціпивши зуби на тілі рани
Вогонь я не проходив мідні труби
Не знаю може грубо
Не знаю а може й рано
Я починаю звалювати все на свій талан
Який мій сьогодні план
На мій чорно-білий екран
З Гамерики ку-клукс-клан
Чи гарна юна діва в Орлеан
Тримає на своїх плечах світ мій титан
Ти ба
Який гарний банер
Як зримував слова
Своїх дум-сум
Речення так на перший погляд виглядають зарозумно
Нумо сестри і браття нумо
Але насправді дуже це сумно
Заучені фрази і хрестоматія
Мені не потрібна ваша симпатія
І знову мене знаходить апатія
Навіть коли на party я
Іду вже додому і ноги ватні і я
Добре що хоч на ранок згадую своє ім’я
Один два ти чотири п’ять
На руці пальців можу нарахувати
І в міцний кулак зім’яти
Як таке життя назвати
Коли дивишся на світ через ґрати
І салом давно вже змащені п’яти
Хочеться більше ніж у когось мати
Самому створювати свій вечір званий
І інші придумувати красиві плани
Але від цього не загоюються душевні рани
Почерком рваним
Пишу свої скуйовджені думки
Запиваю все це алкоголем гірким
Так хочеться бути добрим та вкотре стаю злим
Все навколо в штики
То поцілунки то ляпаси до щоки
Грань і водорозділ такий тонкий
Звідки я такий
Злий
Каменем мене в груди щосили бий
А я і далі живий
Боятися хочу від того що падаю з висоти
Спалюю і знову мости
Не знаходять адресата мої листи
Хочеться зробити те що придумав але не встиг
Зникаю безвісти
Незаперечувальна радість вичавлює затим з голови мізки
А я не можу уже добре їсти
Піднялось тісто
А щастя не приходить у місто
Стій стій не тікай але вже пізно
І я благаю не зрозуміло в кого слізно
Чекаю доброї вісті
З рядків нової пісні
Кажу вам я землі не вісь
Крутитись буду лише на місці
І осінь уже настала пізня
Не в вашому обійсті
Давай бійся мене бійся
На цьому маленькому пагорбі стоїть мій стяг
А я не розумію для яких таких звитяг
Останні каплі випиваємо в пустелі ми із фляг
Кургани і могили розриті на тих полях
Слова падуть як мряка
Минулому подяка
Лише погляньте яка чудова іде у бій нова ратія
Така зараз перевернута аристократія
А ви і ділі вірите у демократію
О братія нова охлократія
І знову мене знаходить апатія
Навіть коли на party я
Іду вже додому і ноги ватні і я
Добре що хоч на ранок згадую своє ім’я
18.10.2010
