Через вікно бачу я панораму:
Зоряний купол господнього храму.
Темряви й світла довічная битва...
І на вустах дозріває молитва.
Дякую, Боже, за диво ночей,
Коли не можу зімкнути очей,
Благословляючи ночі і дні,
Що відміряєш ти, Отче, мені.
Дякую, Боже, за тихії ночі,
Коли я чую, як серце шепоче
Й творчі джерела пульсують в мені,
Буднів долаючи греблі щільні.
Дякую, Боже, за дні золоті,
Помисли добрі та дії святі.
Дякую, Отче, за здатність любити,
Світло нести і в гармонії жити!