Ти будеш моїм маленьким рудим кошеням. Уночі, коли всі спатимуть, крім нас, я візьму тебе на руки і понесу на небо, туди, де сяють зорі. Ти бавитимешся із зірками, наче із клубками ниток, а я сплету із зірок гойдалку й гойдатимусь, поки світанок не розірве зіркові ланцюги гойдалки. Ти не бійся, я не впаду і тобі не дам упасти. Я перетворю тебе на сонячне проміння і на твоїх сонячних руках спущусь на землю. Але я не сумуватиму удень. Ти станеш сонячним зайчиком і будеш стрибати по стінах моєї кімнати, а я, неначе те мале, оте руде, кошеня, бігатиму за ним, за тобою.
Коли буде зима й падатиме сніг, ти будеш білим ведмежам, а я білою м’якою сніжинкою і падатиму на твій носик, щічки, щоб ніжно цілувати. Але настане мить, коли ми перестанемо бавитись у ці дитячі ігри і станемо дорослими. Тоді ми зможемо гуляти з тобою де завгодно, коли завгодно, тримаючись за руки і цілуючись по-справжньому.
Можливо це лише витвір моєї яскравої уяви, лише безглузді картинки в моїй голові, а, можливо, я хочу, щоб ти назвав мене «своїм кошеням», а я тебе назву «сонячним зайчиком». І ми удвох полетимо туди, де на зоряній гойдалці ти гойдатимеш мене, доки вистачить уяви, доки усе це не стане реальним, доки я не зустріну тебе насправді у цьому реальному світі, де все сіре й буденне, але з тобою буде по-іншому – усе кольорове, наче веселка, усе блискуче, наче зірки, усе закохане, як ми з тобою…
ID:
166107
Рубрика: Проза
дата надходження: 14.01.2010 14:54:26
© дата внесення змiн: 14.01.2010 14:54:26
автор: dreamka
Вкажіть причину вашої скарги
|
