Прокинулось сонечко разом зі мною,
Проміння старанно мережку плете.
Нам вересень свято науки дарує, –
Поглянь, як подвір’я шкільне все цвіте!..
Сьогодні уперше до школи іду я,
Дозвілля дитячого час пролетів...
І тато, і мама за мною слідкують,
Я дуже хвилююсь, аж лобик спітнів...
Сьогодні не просто я дівчинка Саша,
Тепер я – школярка, – хай знають усі!..
На рік на цілісінькій стала вже старша,
Новесенький бантик у мене в косі.
І котик сусідський мене проводжає,
Він дивиться віддано в очі мені.
Ось песик – пустунчик, також поглядає...
Не бійтесь, про вас не забуду... Ні-ні!
Хоч часу у мене, на жаль, буде мало,
(Навчатися в школі – це, друзі, не гра!)
Та трішечки, якось, знайду для забави,
А так; я – школярочка, – в школу пора!
Ви зіграли на моїх почуттях...Я аж згадав своє дитинство! 
