|
Вповзла у душі заздрість, як змія,
Коли Адам і Єва дали згоду,
Звеличити над Богом горде "я",
Придбати щоб диявола природу.
Придбали заздрість, ненависть, брехню,
І вирок "смерть за гріх" - усі придбали,
До здійснення вердикту - метушню,
Це те, що від свавілля ми набрали.
Диявол в душі заздрістю заліз,
А разом з заздрістю і смерть залізла,
І на Творця, і на творіння злість,
Тому із наших душ назовні лізе.
Бо заздрість, як ракети типу "град",
Прицільно в кожну душу вилітають,
Їх може запускати в брата брат,
Що, ніби Каїн Авеля вбивають.
В скандалах, війнах, підступах, плітках,
Одне коріння - заздрість душогуба,
Хто душі вчить, що сенс життя - в грошах,
Без них "на полку можна класти зуби".
Із рабства заздрощі Своїм життям
Всіх викупив Христос, щоб в душі влити,
Святі, безсмертні, райські почуття,
Що сили надають, як Бог, любити!
Ключ у Христа від вічного життя,
При покаянні - дУші Він впускає
До раю, де "люблю" серцебиття,
Де заздрості і зрадників немає.
Та вийти з рабства смертного гріха
Душі Спаситель душу не примусить,
Любов, чи заздрість, скромність, чи пиха,
Душа обрати добровільно мусить.
Час визнати нам істину просту:
Не любить заздрість, а любов не заздрить,
Й довірити навік дУші Христу,
Хто їх, як люблячий Господь, не зрадить!
Спасителю ми рідні, чи чужі,
І рішення яке душа приймає:
Чи зрадити Спасителя душі,
Чи, ніби тінь, іти за Ним до раю❓❓❓
***
МЕТУШНЯ — поспішний, безладний рух;
дрібязкові турботи
ЛІЗТИ - пересуватися по поверхні всім тілом
(про плазунів); плазувати.
"Покласти зуби на полицю» - голодувати, бідувати
ПИХА, гординя — неналежне почуття власної
вищості, погорда
###################################
Иль рай любви, иль зависти геенна...
Со страстью - волю утвердить свою,
Законы Бога дерзко нарушаем,
Кто создал ритм для сердца "я люблю",
Мы зависти - трон сердца доверяем.
Завидуя, "ворОнам с сыром" льстим,
Завидуя, подножку подставляем,
Крадём, клевещем, ненавидим, мстим.
Признать власть Бога зависть не желает.
Увидел Каин Авеля успех,
Завидуя, убил родного брата,
И зависть подстрекала души всех,
Не принявших любви и жизни святость,
Безгрешного Христа чтобы казнить,
Пришедшего спасти от ада ДУШИ
Из рабства смерти их чтоб искупить,
И Своей жизнью смерти власть разрушить.
Мы подменить решили образ слов:
Святой назвали ложь, а белой зависть,
Оклеветав безгрешную любовь,
Живём, с досадой на "вин " чей-то зарясь.
Не роботов создал, и не рабов,
Свободный выбор дал Творец творенью:
Иль зависть, или вечная любовь,
Иль рай любви, иль зависти геенна...
***
ПОДСТАВИТЬ ПОДНОЖКУ — скрытно, исподтишка вредить.
ВИН - (англ. win) большой успех, победа
ДОСАДА - чувство раздражения и неудовольствия вследствие неудачи, обиды.
ID:
1030700
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 14.01.2025 12:19:03
© дата внесення змiн: 14.01.2025 12:19:03
автор: Ведомая любовью
Вкажіть причину вашої скарги
|
