Білий парус, в синім морі вечір догорав,
Я одну у цілім світі лиш тебе шукав.
На причалі у Одесі яхту швартував,
І тебе, таку красиву, якось пострічав.
Причал яхту приголубив, якір вже на дні,
Я побачив твої очі - ясні дві зорі.
І відтоді я у море вже беру тебе.
Море, сонце, твої очі й небо голубе.
Роздував вітер волосся і ласкав твій стан,
Я не вірив свому щастю, думав - це обман.
Ми спустилися в каюту, випили вина.
А що було далі з нами знає лиш вона -
Біла чайка, що кружляла і летіла вслід,
Щоб зібрати якісь крихти собі на обід.
Утопилось сонце в морі, як і не було,
А палке кохання наше гарно розцвіло.
Ніч купалася у морі і зірки з небес,
Все було, неначе в казці, просто хепі-енд.
Ми удвох від щастя п'яні і зовсім нагі,
Покупались навіть в морі, наче молоді.
Білий парус, в синім морі ранок наставав,
А я пристрасно і ніжно тебе обнімав.
Промінь сонця через хвилі весело стрибав,
Бог кохання нам з тобою нині дарував.
