Мені болить! Болить моя земля Отим невиліковно-гострим болем, Та так, як власні рани лиш болять. А мо’, це страх, аби не стать рабою?! Мені болить, що нелюди з кремля Нові й нові шлють біди Україні, Та, вірю, муки й ці переболять, І мій народ не стане на коліна. Мені болить, що гинуть молоді І літні люди, діти їх і внуки. Як можна горю і смертям радіть, Коли війна приносить біль, розлуки! Мені болить, коли ідуть з життя З вини кремля матусі і малята. Не допоможе оркам каяття, Бо все у світі має свою плату. Мені болить, але не слід тужить, А боронити треба плід любови, Аби всі мали право гідно жить І правнуки, благословенні Богом! 14.12.2023. © Ганна Верес Демиденко #Ганна_Верес_Демиденко
ID: 1001145 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ПоемаТЕМАТИКА: Історична лірика дата надходження: 19.12.2023 10:05:53 © дата внесення змiн: 19.12.2023 10:10:33 автор: Ганна Верес
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie