Так з часом і провіється полова,
На жаль, висока платиться ціна,
"Какаяразніца" стала тому вина,
І захищаєм все нам рідне знову.
Та багатьом, все рівно, не втямки,
За що вмирають на війні солдати,
Що нас прийшли за мову убивати,
З цим ворогом так боремось віки.
Та дух свободи наш їм не скорити,
Рабам не розуміти вільних шлях,
Їх власний, лиш по крові та кістках:
Клеймо їхнє навіки - "московити".
А ми - вперед! Нас віра в бій веде,
Своє ми завжди будем захищати,
Предків могили, землю, рідну хату,
Ми знаємо - тут ворог не пройде.
ГАЛИНА ГРИЦИНА.
