Вона дивилась у вікно,
Така прекрасна й особлива.
Немов майстриня дивних нот,
Крізь мене рухалась мінливо.
Творила в серці чудеса,
Зітхання мелодійні склала.
Від них я стрімко воскресав,
У мить розбудженого шквалу.
Вона дивилась у вікно,
Без перебільшення – красуня!
Неначе визріле вино,
По венах потекла відлунням.
В обіймах теплих милувань
Небесним трепетом дзвеніла.
Коли я потай цілував,
Вона легенько червоніла.
17:57, 22.04.2017 рік.
Зображення: https://www.goodfon.ru
