Слова - Іван Гентош
--------
Далеких зір нам сяйво світить,
До тебе ластиться само,
А ми удвох, неначе діти,
За руки взявшись, ідемо...
Твоє тепло, тремтіння пальців,
На віях відблиски світил -
Немов у Космосі блукальці
Із губ здуваєм срібний пил.
Сказати хтів, забракло слова -
Тебе нікому не віддам!
Ця ніч хвилююча й медова
За дружку буде нині нам...
Той стан солодкої знемоги
Ще буде з нами сотню літ,
Як зорі падають під ноги,
І як з-під ніг втікає світ.
... І знову хочеться летіти,
Пилинку здути зі щоки.
Далеких зір нам сяйво світить
І не тьмяніє крізь роки...