Крiзь дощ, негоду i тумани,
Поранена пташка летить.
Десь полетiв її коханий...
Сказав, повернеться за мить!
Чекала нiч... Чекала день...
Крило поранене болить.
Сили немає для пiсень,
Та, голос жалiсно тремтить.
" Може, що трапилось вдорозi?
Чи випадково заблудив?
А може, вже терпiть не може,
Й мене навiки розлюбив?"
На землю болiсно упала...
Ось, хтось кружляє ввишинi!
З останнiх сил, вона благала:
" Допоможiть. Допоможiть менi..."
Двi пташки стрiмко полетiли
I вниз не подивилися.
Сльози непрошено бринiли.
Життя, мов зупинилося!
Свого коханого впiзнала,
Який знайшов iншу, собi.
Вiд болю, гiрко застогнала -
Заснула у мiцному снi...