Від ракет розбиваються
Вікна, вилітає
У небо скло.
Смерть чатує
На душі невинних,
Десь демонічний
Голос регоче в Кремлі -
Гладяче, наче котика,
Головки ракет
Смертоносних й страшних.
Незламні ті душі -
Мертві й живі,
Старі й молоді,
Чоловічі й жіночі,
Дитячі й дорослі -
Всі як одна українська
Душа - є безсмертні
Й не подоланними будуть
До кінця всіх часів
Й існування.
Буде смертельним
Для вбивці наступний удар -
Наче змій, що свою здобич
Хвостом задушить - вб'є
Ворога його власна жорстокість
Й брехня. Та постане
Та велика українська душа -
Невируча, прекрасна й луб'язна -
Та водночас могутня,
Хоробра та сильна.
Сильний вірш! 
