Навколо тиша - сіра мряка
Дощем стукоче у вікно.
Кричить душа , мов забіяка,
В полоні смутку ж бо давно.
Минуле - ледь помітна цятка.
Сьогодні - гіркоти горнятко.
А що ж видніється мені
В тривожно-мурій далині?
Там силуети невиразні
На зустріч, сумніви і страх,
Ідуть крізь терна по стежках,
В моєму серці - темні в'язні.
Ця самота - німий пророк,
Моїй душі важкий урок.
