З дитинства хочеться втекти,
Чимдуж уже дорослим стати,
Але збагнеш лиш згодом ти,
Що це омана у хлоп'яти.
В дорослім віці, коли вже
Піввіку з гаком за спиною,
Спитаєш в себе, – Та невже
Була пора та золотою?!
Збагнеш, – Найкраще що було
І в пам'яті живе роками,
В раю заховане село,
Заснути на руках у мами.
Життя пробігло поміж днів
І тижнів, місяців та роки…
Та хоч на мить я би хотів
Відчути материнські руки.
27. 09. 2022 р.