Ніч, дзвінок у квартиру,
Мені років зо три.
Виглядаю несміло,
Чую: «Мамо, впусти!»
А у відповідь: «Доню,
Ой, не пусте старий...»
А я хвать за долоню,
Який доторк палкий!
Упізнав я матусю
Своїм серцем відчув,
А вона на бабусю:
«Та пусти, щоб не чув!»
І тихесенько тишком
Ми утрьох увійшли,
Мама спала під ліжком,
Щоб її не знайшли...
Бо наркотик проклятий
Увірвався в наш дім,
Хоч Ісусик розп'ятий
Був над ліжком моїм.
І в кімнату тихенько
Мій дідусь увійшов,
Каже: «Доню, маленька,
Ти ж моя рідна кров,
Син у тебе зростає,
Кинь усе, схаменись!»
Бабця сльози ковтає,
Каже: «Доню, борись!»
І в ту нічку матуся
Подарує кота,
В перший клас соберуся,
Я уже сирота...
Олександр Кармишев
28.08.2022
