Пиши коли погано, я прийду...
Та коли я закличу, ти не повертайся...
Я краще в тиші зі слізьми помру
Аніж під крики серця "Повертайся"
Так буде завжди краще для усіх
Минулого собі я не пробачу
Лише дозволь почути перед смертю сміх
І обіцянку твою "Я не заплачу"
Ніхто не знає моїх таємниць
Я тобі на вушко їх розкажу
І серед сотень масок-лиць
Лиш тобі ту справжню я покажу...
Я рідко дізнавалась перемоги
Та добре знаю смак поразок
Невже не заслужила мати змогу
Жити щасливо без тугих пов'язок?
Вони кров забирають від серця
Бинт заповнюється почуттями
Хтось вимірює силу в Герцах
А хтось тягне руки до мами...
У когось її чомусь немає
Кисню в легенях не стало
У когось діток маленьких
Життя смертоносне забрало
А ми знову хочем жалітись
На нестачу речей і грошей
Досить Богу за них молитись
Повір ти й без них хороший...
Не звертай уваги на вірш,
Мені просто зараз погано.
Боюсь, щоб не стало гірш
Адже щастя в житті так мало
Сподіваюсь, мені вдалось
Не заставити себе жаліти,
Лиш не плач за тупих, як лось
Краще принеси на могилу квіти.
Набери коли погано, не відмовлю,
А раптом, це остання допомога
Я обіцянку краєм вуха зловлю.
Не приходь, в тебе своя дорога...