Я б хотіла ввірватись в твій простір. Засохлими фарбами
Прикрашати узорами квітів прозорі судини.
По суботах плестись суголоссям, гриміти ударними,
Розвівати твій морок, коли ти буваєш один.
І коли у повітрі такому шалено прозорому
Буде осінню чути, я стану гарячим ядром,
Щоб плекати твій вогник у Всесвіті, хворому соромом.
Де любов - нереальність, блискучий примарний фантом.
