ЧОМУСЬ ХОЧЕТЬСЯ ПРО ЦЕ ПИСАТИ🙏🙏🙏
Полетiли за обрiй душi,
Стали рідко ночами снитись.
Залишили нас на землі,
Щоб могли ми за них молитися.
Щиро вчили,вірити в Бога,
В храм ходити молитву читати.
Як закінчиться їхня дорога,
Бо їх з часом,може не стати.
Закінчилась життя дорога...
Служба в храмі гомін притих.
Стоїмо на церковнім порозі,
Стоїмо...Та уже без них.
І без них ми вчимося жити,
У молитві уся наша сила.
Нам би цього дітей навчити,
Бо колись,всі складемо крила.
Це життя не вічно триває,
Відлітає душа наче птах.
Ми молитися тут за них маєм,
А вони за нас на небесах
Хтось підмітив сказав дуже вірно,
Що життя це всього лиш мить.
Спочивайте з миром спокійно,
Свічка в храмі уже горить!
Автор Люда Заверуха
