Я, навіть, їх людьми не називаю,
Бо вони й є, насправді, не людьми.
Вони останню кров з нас допивають,
Це через них світ прийде до війни.
Питаю я у Господа Святого,
Навіщо нечисть цю між люди Він пустив,
Щоб мучили дітей Святого Бога,
Щоб пили кров із дочок і синів.
І я відчув, оті страшні страждання,
Які з-за них Святий Господь терпить,
Й терпітиме Він їх лише до травня,
І закипить! Ой, люди, закипить!
І заридають нелюди прокляті,
Ніхто із них нікуди не втече,
За все прийдеться їм відповідати,
Рікою кров з них в море потече.
Оті всі їхні яхти і палаци,
Заллються кров"ю їх і їх дітей,
Прийдеться душам їх відповідати,
За зло все, що творили для людей.
Сьогодні вони кров з народу точать,
Не думаючи що прийде кінець,
З-за них в церквах ікони кровоточать,
До травня ще терпить Святий Отець.
А в травні грякне грім, Господня помста,
На нелюдів цих з карою прийде,
Для них це буде гірше холокосту,
За Україну кара їх знайде.
Народ доведений до відчаю. Версія, що ворогам треба все прощати, сюди, напевно, не підходить. За злочини потрібно відповідати, (хоч протягом всіх років Незалежності ніхто з цих нелюдів не покараний)! Сильний вірш!