Я ураган, коли хочу все змітаю.
Коли хочу я річки тихо піднімаю.
Ніхто не втече від мого підступності.
Мережами міцно притискаю.
Перед собою шлях я бачу чіткий, ясний, коли піду?
Коли прийду? Куди поверну? Ніхто не знає.
Всі бояться, тремтять від мене.
Несу за собою все, що загрібають своїми руками.
Мій танець віє завиває все підбирає.
Але в спокій все залишає радістю і
сміхом все навколо запалює.
Автор Наташа
