Ти подаруй мені
Те, що не міг сказати,
Поглядом своїм зігрій,
Як я буду чекати!
Ти подаруй мені
Віру у кожнім слові,
Щоби слова твої
Були словами любові.
Сонце за тебе цілує
Променями своїми,
Небо мене обнімає
Помислами твоїми.
І всі дерева безлисті
Мовчки ,спокійно стоять,
Щоб не порушити тиші-
Твої слова зазвучать.
А срібний місяць вночі
Нас зачарує обох,
І наяву і в сні
Ти як повітря, як Бог!
