Коли стихає загальнофоновий шум,
ти розумієш, що він та людина,
яка слухає тебе без слів,
з якою відчуваєш себе топ моделю,
маючи лиш метр п'ятдесят зросту
і то в новомодному капелюсі,
з якою танцюєш під улюблену пісню,
що звучить тільки в твоїй голові,
посідаючи перші місця у всіх світових чартах,
з якою вчився дивитися на світ його очима,
розтрощивши свої рожеві окуляри вщент
ще в підліткові роки,
а контактні лінзи забувши вдома.
Та попри розуміння далі діло не йде,
бо на його "ти мене любиш?"
відповідаєш питанням на питання:
- А як буде "так" у минулому часі?
