Скільки сказано про любов,
Про святе почуття й високе:
Для одних – до зірок це стрибок,
А для інших – це прірва глибока.
І все ж справжня людська любов –
Це велика самопожертва
Людям, рідному краю також,
І не є це якісь там прожекти.
Це є те, ради чого жить
Мимо власної волі мусиш;
І хоч швидко життя пробіжить,
Не здригнеться твій жоден мускул,
Що прожите життя не дарма,
Що залишиться прах лиш з тебе,
Бо ціннішого скарбу нема,
Як любов дарувать від себе.
Ганна Верес (Демиденко).
" Скільки сказано про любов!" Це вічна тема і нема їй кінця. Ви вірно відзначили, пані Ганно,:"Це святе почуття й високе." Хай перемагає любов на Землі!
Любов - почуття багатогранне... Іне кожен мможе виразити її в художньому творі! Вам це вдається, Ганнусю! 
Це так не в кожного психіка витрмає... 
А хотілося б любити і бути щасливими при цьому... 
