Нудотнішими за дощі й тумани,
Що незмінні, як щорічна осінь.
Можуть бути тільки аксакали,
Що страждали і страждають досі…
Колекціонери зрад і негативу,
Боязкі аматори чекання,
Переможці імпульсів до зміни,
Ветерани самобичування.
Королі над землями депресій,
В’язні страху,болю і зневіри.
Ті,хто думає,що людське серце -
Це магічний згусток суперсили.
У якому звідкись із Криптону
Має взятися сміливість жити.
Замість того,щоб ліниву дупу
«Взяти в жменю» й врешті щось ЗРОБИТИ.
