А ті вітри, що пахнуть Україною
Я чую і на віддалі років,
А ті сніги, що так біліють свіжістю
Я бачу навіть в зелені садів.
І ті ліси з крученими стежинками
Мене вводили в казку чарівну,
І дивували звабами таємними
В кожній травинці, в кожному грибку.
Джерельця ті прозорі і невпиннії
Струмують дзвоном крізь мої літа,
А ті сунички, з запашними личками –
Весь дивосвіт відбився в їх очах.
...Ой ті сніги, стежки, грибки,
Ой ті вітри, що пахнуть Україною.
