Розповідь комісара,
або, сповідь, про не застійні роки(Історія успіху).
Вступ.
Шановний читачу, автор цієї сповіді, уже давно розміняв, свій сьомий десяток, літ.
За плечима у нього, як і у багатьох, з вас – ціле життя, з його радощами і печалями, зі смутком і щастям, з втраченими ілюзіями і певними здобутками.
Колись до кожного з нас, приходить така пора, коли літа твої, повертають на Осінь і тоді стає вже, більше вільного часу, для себе, своїх роздумів, для своїх дітей та онуків. То ж і мені хочеться розповісти їм і всім вам, як то все було у нас, колись, та як воно пов'язане з днем сьогоднішнім.
Мені невідомо, як у інших, а мене останім часом тягне, чомусь постійно тягне, на спомини. В мою щасливу, та яскраву, комсомольську юність.
Можливо і тому, що там залишилася моя юність - найщасливіший період, в житті кожної здорової людини. Ось з такою мотивацією, я і йду до тебе, шановний читачу!
Так, саме так, в наш такий складний час, коли хтось і по праву, засуджує все радянське минуле і дивно, чомусь найбільше як раз ті, які не жили в ньому.
То я, на відміну від таких і їм подібних, хочу вступитися, не за систему в цілому, а за певну категорію людей і серед них особливо, за тодішню молодь. Тобто, за моїх ровесників, знайомих мені комсомольців, початку 70 – х років.
Я був тоді серед них не статистом, а свідком і активним учасником, тих бурхливих подій. І це були наші перші життєві університети, в яких мої найкращі друзі, гарно вчилися в ВУЗі, у кожному семестрі. А потім ми, майже всі, їхали з будівельним студентським загоном у свій третій семестр - трудовий.
А у мене. їх було, аж п'ять!
Тому, мені, є про що згадати і я постараюсь, свої спомини, висвітлити.
Та особливий із них, це коли я, в 1974 році, був за комісара, в нашому будівельному загоні "Електрон", кістяк якого(близько двадцяти студентів), це мої одногрупники, з групи 3РТ - 71, радіотехнічного факультету, нинішнього, Вінницького державного техніного університету(а тоді, ВПІ - Вінницького політехнічного інституту).
Та про все, по порядку...
16:00.13.03.2018.
© Copyright: Михаил Онищенко 2, 2018
Свидетельство о публикации №218031400614
ID:
782122
Рубрика: Проза
дата надходження: 14.03.2018 08:51:38
© дата внесення змiн: 17.03.2018 00:37:51
автор: Михайло Онищенко
Вкажіть причину вашої скарги
|
