***
Ой за світелком, за зірницею
серце лине юркою птицею,
заплітається у проміннячку...
Сходить зе́рно на білім тім*ячку...
О, зірниченько, вільна пташечко,
наспівай мені щастя в чашечку!
Світанковую, ненадпитую...
Чи співатимеш? - перепитую. -
Не відвернешся в небо синєє?!
За тобою удаль полину я,
десь туди, де немає темності
на краях говіркої ревності.
Там, де Янголик на черешеньці
щось розказує сво́їй Нененьці,
заспокоює, вмиротвоює,
тільки слово одне повторює...
Я прислухаюсь тай повіюся
за тим Янголом.
Розговіюся
від гіркого та від полинниго.
Чуєш, Янголе, д тобі лину я!
Чуєш, мила моя зірниченько,
у долонях несу водиченьку.
Не розхлюпую, уважаюся
у промінні твоїм купаюся...
9.11.17 р.
