Прийшла нарешті довгождана тиша,
І навіть дощ не стукає вночі...
І ніч за вікном в'язка, густіша,
Зачинені домівки на ключі...
Потік думок про тебе нескінченні,
Кохання? Звичка?
Важко зрозуміти...
Як ритуал заведений, щоденний
Виконую я протягом століть...
Я подумки лечу в твої обійми,
Тулюсь до тебе, млію на плечі...
А завтра ти до мене навперейми
Щасливі ми з тобою уночі...
І змін ніяких... буде так до стону,
Бо наші душі злилися в одну...
Кохаю я тебе,
Ніколи не охолону...
Зануруюсь в любові глибину...
