Так хочеться запити сум
Мені пекучим, темним ромом
Щоб з голови зник дивний шум,
Від твого сміху,
Навіть сором...
Прокинутись, і вмить -
Не відчувати холоду від тебе,
Так важко стриматись, всередині болить
Навчитися терпіти треба.
Колись був штилем, майже не літав,
Не знаючи того смаку любові,
Та штиль десь зник, буран в душі запанував
Хоч часом я не збожеволів?
Чаруюче волосся й щирі очі,
Керують мною в голові,
Окутують солодкі сни щоночі,
І кожен раз - нові й нові.
Не розумію, що й казати долі
Чи дякувати, чи сердитись, як дитя?
Торкаючись губами в плечі голі,
Я поринаю в забуття.
З тобою поряд...
