Несу тобі, несу тобі, несу
Свою спокуту і свою надію.
На розуміння думку я лелію
Та програмую я тебе на сум.
Кладу тобі, кладу тобі, кладу
Я свої руки на запалі скроні.
І відчуваю вже твої долоні,
Що п'янко пахнуть квітами в саду.
Даю тобі, даю тобі, даю
Усе, що маю і що буду мати.
Не відкриває очі більше мати...
Усе, що маю, дітям віддаю.
