Навіть тіло не зойкне,
Лиш здригнеться душа,
Коли встромить у спину
Друг твій вірний ножа.
Ти і сам не повіриш
І не зможеш збагнути,
Нащо було так довго
Із ударом тягнути.
Я давно не боюся
Перешкод і невдач,
Тільки серцю не скажеш:
"Заспокойся й не плач,
Бо у світі безжальнім,
Де так мало добра,
Краще друзів не мати -
І не матимеш зла".
