Мовчала ніч, лиш миготіли зорі,
Під ранок просипалися півні.
Туман пінився, наче хвилі в морі,
Холодні роси ще були у сні.
Схід посвітлів, немов лице красуні
І дві хмаринки парою були.
Пташки заворушились в стрісі в клуні,
В повітрі чувся запах ковили.
Щомиті все сіріло більше й більше,
Туман котився матовим клубком.
Небо було хоч сиве, та ясніше,
Проснувся перший промінь за горбком.
Пішов переспів півнячий, ранковий
І перший гавкіт линув по селі.
Туман, неначе поводир річковий,
Просив на луг ранкових журавлів.
Йшов ранок…
