Ти друже,не сиди до раннніх слів,
не перечитуй аркуші світлої днини.
У скриньку відклади робочу мову, бо
ніч прийшла - пора закрити очі.
Нові слова закрутять голову від ранку -
із першим проміннням холодної зимової весни.
Дай волю відчуттям, уяві...
Іди до сну,а завтра неодмінно буде нове...
Щось інше, але не менш легкіше....
Щось інше, але не менш прекрасне..