Зіграй мені мелодію дощу,
Бо в ній є особливо сильні чари.
За всі гріхи себе я не прощу,
Нехай за мене все це зроблять хмари.
Зіграй мені мелодію сердець,
Що стукають в однаковому ритмі.
Можливо, не поет я, не митець,
Але завжди ховаю щось у рими.
Зіграй мені мелодію душі,
Таку тендітну, ніжну, милозвучну.
Для музики не знайдеться межі,
Тому зіграй, і, якщо можна, гучно.
Для кожного улюблений мотив
Звучить тоді, коли найбільше треба.
Зіграй мені. Зіграй мені. Бо ти
Завжди підносиш музику до неба.