"Великий світ маленького дитинства"
Плакалась, плакалась зимонька
В сніжну запаску собі:
Щезла кудись моя силонька,
Змовкли мої снігурі...
Он горобці скучкувались...
Весна їм... весна їм іде,-
Ну де ти, мій вітре морозний,
Концерт ваш умить пропаде
Геть знахабніли сіренькі,-
Я - господиня ще тут !
Кульки рудяво шустренькі
Спочити старій не дадуть...
Билась зима з горобцями,-
Синичка на поміч прийшла :
Не буду кружлять манівцями,
Скажу, що просила весна :
Як сили зима вже не має,
Завдать помогти на плече,
Хай бісер увесь позбирає
І йде, поки ще не тече...
Негоже зимі відпливати
Човном , на вітрилах весни,
Сідає хай в люті санчата
Й рушає у півночі сни.
Вже більше зима не ридала,
Послухалась мудрих порад
Алмази - кришталі збирала,
В останній сліпий снігопад.
СПАСИБІ !
