Ох і часто з нами це
Є така в нас гра
Де ти хтось, і все
Чи ніхто, і ніщо
Або майже вже
І на тобі, знову те
А ще буває й так
У тебе є все
А бажань немає
Та ще більша драма
Коли є бажання
А можливостей немає
Не кажучи про те
Коли в тебе є все
Тільки не відчуття себе
А що найстрашніше
Так це те
Коли ти хтось і все
А біля тебе тільки те
Що в тебе є
А що зовсім із колії вибиває
Коли людина має
І в раз все втрачає
Та то, ще все можливо пережити
Якийсь час порюмсати, потужити
І з часом все відновити
А от коли нема ради кого і чого жити
Оце вже й насправді
Шлях тільки один, Богу служити
Хоча мало хто про Бога знає
Більшість просто помирає
Може як раз через те, що не знає
Все і навіть себе, в ніщо розбиває
Хто його знає
Як воно в житті цьому буває
І кому справді Бог дає і відкриває
А у кого вщент все віднімає
Той хто ніхто, цього не знає
А той хто хтось, рідко на це час має.
А може й має, тільки уваги не звертає.
А. Норам
