Проста пані із Звичаю,
На Стіну попала.
Ой, так рано ж молодая,
Бо загордувала.
Не загляда в кукурузі…
В неї переваги.
Геть забула старих друзів,
Не зверта уваги.
В одночас, як підмінили,
Виросло ягнятко.
Рано кицю оцінили,
Уже… чортенятко.
Їй здалося вона Птаха…
З гнізда золотого.
Рідке пір’я,
як комаха,
Розпустила в Того.
Тю, наївне і зелене…
Вартує уваги.
Її ж лірика о нене,
Коштує бомаги.
Повір дідові, не більше…
Вчитись тобі й вчитись.
Пропадеш і станеш мільше…
Як в Стіну дивитись.
Бач попало воно в список,
Хазяю у милість…
Бо у неї хвайний писок,
І у бунді виріз.
Руки білі, як лєбьодка …
Розпустила Пуся.
А ще скільки ж там: «У друзях»,
Не одная Дуся.
Розвелося вже поеток…
Усьо дєвкі…милі.
Як у Гройсмана шкарпеток,
Чаще Сари й Цилі.
Вітя Ох пісню кілька днів тому написав і хрень скине. Знов сучі хали закрили мою сторінку в інтернеті( ні під яким соусом не зайдеш вичитує гнидь компютер). ..а парторг шось намудило риже ... в Клубі поезії теж вже не працює... чи мо закрило холуяка. Ох чешуть руки... випили гади крові
Представляєш. як був "Дідом миколаєм" доки не закрили в авторитетвах ходив у неї. Я ж там близько в сотні обраних. Тільки парторг мене "зачинив"(і вирізав близько 50 творів) першою з друзів втікла. А воно ж тут ще й попало в друзі до парторга на першу сторінка то хто той Миколайович(зявився десь), авоно ж "обране"....і принципове, як Вітька дружбан. Не заходить бо ...я ж у політиці надто.