- Що відбувається в світі?
- А просто зима.
- Просто зима, Ви гадаєте?
- Так, я гадаю.
Я самотужки, як вмію, стежки прокладаю
в ваші ще сонні будинки, крізь сніг і туман.
- Що ж за усім цим настане?
- Настане трісќун.
- Січень настане, вважаєте Ви?
- Так, вважаю.
Я вже давно білосніжну цю книгу читаю:
пр́осинець, сн́іжень, а ще лютов́ій і щип́ун.
- Чим же закінчиться все?
- А прийде снігоѓон.
- Буде красн́ець, Ви упевнені?
- Так, неодмінно.
Я переконаний, що у діброві привітно,
дзвінко звучатиме скоро шпаків баритон.
- Що ж постає за усім цим?
- Потрібно всім жить.
Шити весняні платт́я й сарафа́ни із ситцю.
- Як ви гадаєте, буде оте все носиться?
- Я переконаний – все необхідно те шить.
Шити потрібно, зима все рівно пролетить,
скільки б мороз не тріщав і метіль не кружляла.
Тому з нагоди цього новорічного балу,
мила, дозвольте мерщій Вас в танок запросить.
Місяць сріблястий, мов з́абавка для дітвори
і машкар́а карнавальна мелькає довкола.
Вальс уже лине, прошу Вас, пан́янко, у коло
і – раз-два-три, раз-два-три, раз-два-три, раз-два-три!..
12.12.2016
* Спроба перекладу чи за мотивами твору Юрія Левітанського „Диалог у новогодней елки“.
Юрий Левитанский
— Что происходит на свете? — А просто зима
— Просто зима, полагаете вы? — Полагаю.
Я ведь и сам, как умею, следы пролагаю
в ваши уснувшие ранней порою дома.
— Что же за всем этим будет? — А будет январь,
— Будет январь, вы считаете? — Да, я считаю.
Я ведь давно эту белую книгу читаю,
этот, с картинками вьюги, старинный букварь.
— Чем же все это окончится? — Будет апрель.
— Будет апрель, вы уверены? — Да, я уверен.
Я уже слышал, и слух этот мною проверен,
будто бы в роще сегодня звенела свирель.
— Что же из этого следует? — Следует жить,
шить сарафаны и легкие платья из ситца.
— Вы полагаете, все это будет носиться?
— Я полагаю, что все это следует шить.
Следует шить, ибо, сколько вьюгё не кружить,
нёдолговечны ее кабала и опала.
Так разрешите же в честь новогоднего бала
руку на танец, сударыня, вам предложить!
Месяц серебряный, шар со свечою внутри
и карнавальные маски — по кругу, по кругу.
Вальс начинается. Дайте ж, сударыня руку,
и — раз-два-три, раз-два-три,
раз-два-три, раз-два-три!..
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116121207058
ID:
706265
Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата надходження: 13.12.2016 07:50:56
© дата внесення змiн: 13.12.2016 07:58:01
автор: Олександр Мачула
Вкажіть причину вашої скарги
|
