Ґави кричать.
Розуміючи їхню мову,
я міг би відповісти,
о котрій прибуде автобус,
на яку з двох платформ
та скільки в автобусі буде
вільних місць.
Але я мовчу.
Я теж чекаю.
Я теж очікую.
Я теж на цій
спорожнілій автостанції,
на якій залишилось
дві платформи,
одна будівля
та одна каса,
що не продає квитків,
а працює лише як довідкова.
Тож,
ґави кричать.
Ніхто не розуміє їхньої мови.
Всі чекають,
коли прибуде автобус,
на якусь з двох платформ
та скільки ж в автобусі буде
вільних місць.
05.10.2016
