Ходить киця по хатині.
- М’яу!, - каже господині. -
Молока дай чи сирку.
З'їм - зайдуся у танку.
Як нема, спечи млинців,
Бо бурчить у черевці!
- От якби ти мала крила
І літала б, не ходила,
То могла б (а цього треба!)
Хмари вилизати з неба.
Сіре виїла б із нього -
Аж до дна, до голубого.
Дощ не грав би першу ролю,
Сонце вибігло б на волю.
Я б пішла до магазину,
Гроші взяла б і корзину,
Сир купила б, молока.
З'їла б - била б гопака! -
Мовила ґаздиня Оля.
- Від дощу є парасоля! -
Їй на те сказала киця
Й стала у вікно дивиться:
- От якби то крила мати!
Господиня вийшла з хати…
