Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Життя! Життя! - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ninel`, 03.10.2016 - 17:06
Сильний твір,сильний! Ви зуміли поєднати всю правду життя, описали красу природи і ностальгію повсякденності.Зачіпає правдивість і мудрість,яку Ви передаєте читачеві.Метафори, зміст все .
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар Любов Ігнатова, 30.09.2016 - 23:37
Дякую, Любочко, щиро.
Надія Башинська, 29.09.2016 - 23:10
ЗА ЖИТИ... ЗА ТВОРИТИ А страждань поменше б... Та скільки вже є... приймаймо. Ніна-Марія, 29.09.2016 - 21:10
Життя! Яке ж ти справді швидкоплинне,
Це не якась там диво-благодать, А може в тім і є призначення людини, Щоб жити, і творити, і страждать?! Н-А-Д-І-Я, 29.09.2016 - 20:45
Це так! Гарно сказали, що життя дано людині, щоб вона спробувала все:А може в тім і є призначення людини, Щоб жити, і творити, і страждать?! Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 29.09.2016 - 20:53
Спасибі, Надю. Виходить, що так.
laura1, 29.09.2016 - 17:57
Розчулили, пані Ганно, до сліз. Сумний вірш, але актуальний. Молодь їде до міст, шукаючи кращої долі. Але ж є таке мудре прислів'я, "де народився, там і згодився". Звісно, молодим треба навчатися. Але чому не повертатися і не працювати в селі? Намагатися створювати робочі місця в селах, селищах? І я думаю, якщо молодь би поверталася назад, то все можливо було б зробити. Але вже така тенденція є. Але ближче до міст. Повинна бути державна програма з відбудови покинутих сіл. Бо яка там краса, повітря, неможливо надихатися. І не було б перенаселення міст. Дуже гарний, чуйний вірш і глибока тема.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар laura1, 29.09.2016 - 18:00
Дуже-дуже дякую Вам, Ларисочко, за такий багатий і мудрий коментаор. Звичайно, правильно би було так, але ...
Микола Карпець)), 29.09.2016 - 17:40
Таке життя... ...і така доля села, віддаленого від міста....і нікуди не дінешся....
ПВО, 29.09.2016 - 16:50
Філософське питання Ви задали, але сам вірш підняв питання дуже життєве. Кавказські народи мають звичай жити родинами, де найстарші покоління в повазі, шані і турботі. І ось немовби випадковість - їхні народи мають найдовше довголіття. Але випадкового тут нічого нема. Проста закономірність, яку Бог поклав у заповідях Мойсея:Шануй батька та матір своїх, і матимеш довголіття на землі. Цей закон діє безвідмовно в проекції усього народу. Коли поети не матимуть мотивації для описання кинутих напризволяще людей похилого віку, тоді й середній вік подовшає... Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар ПВО, 29.09.2016 - 17:39
Цікавий і мудрий Ваш коментар. Щиро дякую.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар Валентина Ланевич, 29.09.2016 - 17:41
Спасибі, Валю. Ці слова для мене найвища нагорода.
Ніна Незламна, 29.09.2016 - 12:18
Чудовий вірш!!!Життя не диво-благодать!!!А призначення жити ... ,вірно помітили!!!
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар Чайківчанка, 29.09.2016 - 17:47
Ви правильно визначили головну думку твору:призначення людини в тім, щоб жити, ітворити, і страждать .
|
|
|