Такі пусті самотні ночі,
Такі безглузді день у день
І, навіть, кіт коли муркоче
Стає замало цих пісень.
Душа далеко десь літає
І їй самотньо дуже там
Та хто ? ніхто цього не знає
Вона ж бо молиться вітрам...
Благає сонце, небо, море
Благає пташку ту зі сну
Нехай злітає ген в простори
Й покличе долю ту мою
І тут прокинусь знову тихо
І знов подушку обніму
Забуду все життєве лихо
Та, мабуть … знову не засну
І знов в житті чогось бракує
За чимсь далеким серце жме,
А ти десь зорі там рахуєш
І, мабуть, в тебе вже все є
Цікавий світ … надворі тихо...
І ніч лиш темряву несе
Сидиш, лежиш і знову дишеш
Аж тут і ранок підповзе….
