Я люблю тебе життя за мінливості буття,
за години незгод, що канули в небуття;
за секунди щастя, що залишились навіки,
що постають, лиш опустиш повіки...
За випробування, що нераз ламали,
за друзів, що завжди назад повертали;
за любов і біль, що кохати навчали
та кригу у воду назад обертали...
Я люблю тебе життя, що як вода:
із ворогами нестримна могутня ріка;
з рідними людьми ж спокійна мілина,
що просочена сонцем до самого дна.
За людей, яких я на шляху зустрічаю,
в кожному із них я знак вбачаю:
хтось жорстокості і злості навчає,
а хтось лиш поглядом всі рани латає!
Я люблю тебе життя за різнобарвні берега,
де за кожним поворотом нова перемога,
за випробування, якими ти мене гартуєш,
за всі подарунки, що мені готуєш...
