|
Наших органов всех он выходит сильнее,
Как бы сделать чтоб он, наш язык, стал умнее,
коль во власти его наша смерть, наша жизнь,
где смолчать, а где нет пусть всегда разумеет.
Коль каждый на земле своим грехом «запятнан»,
Чего ж в чужом белье от грязи ищем пятна,
Не проще от грехов очиститься своих,
Чем бумеранг бросать – смертельное проклятье?
Бумеранг — разновидность деревянной метательной палицы.
Широко известен в силу своего свойства возвращаться назад,
к месту, с которого был произведён бросок
Как будто ураган, бушуют сплетен страсти
Среди народных масс и в кулуарах власти,
По вкусу сплетен желчь нелюбящим сердцам,
Их мёдом не корми, для них хуленья - сласти.
Хула – то, что порочит кого-что-н, осуждение, порицание. Изрыгать хулу
Слова, как пирожки с сокрытою начинкой,
Иль с мёдом райских чувств, иль с желчною горчинкой,
И так, как к пирожкам, нам не мешало бы
Принюхаться к словам, сокрытых под личиной. (маска, притворная внешность)
Лесть в глаза, в спину нож почерк зависти злой,
Хочет скрыть черный цвет игровой похвалой,
Часто ей удается представиться белой,
Что безгрешна она, как в церквях аналой.
Аналой (др.-греч.— подставка для книг) — столик при богослужении
Нас медом не корми в кого-то бросить камень,
И ярости людской не угасает пламень,
Ну, кто же без греха, чтоб грешников судить,
Что ж скажем мы, когда на Суд предстанем сами?
Красноречивей слов - счастливых взглядов речи
Когда два сердца в такт, Святому не переча,
Взмывают в небеса на крыльях райских чувств,
Чтоб видеть с высоты, что у любви путь вечный.
Уста двоих молчат, коль сердце сердцем дышит,
Не нужно слов, когда душою душу слышишь,
И кров над головой, словно шалаш в раю,
И лилиями плед на брачном ложе вышит.
ID:
680995
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 31.07.2016 10:35:06
© дата внесення змiн: 12.06.2022 21:08:07
автор: Ведомая любовью
Вкажіть причину вашої скарги
|