Тихе надвечір'я, музика на півкімнати
Обм'яклий пластилін, немовби я
Люблю ці кольори бордових светрів
В яких переді мною сидить вона
Як хочу долинути до тебе, хоч якось
Наповнюватимеш мене теплом карамельного латте
І затишком моїх улюблених речей -
Собою
В то́бі не душа, а спогади мої
Ти проковтнула їх, втративши свідомість
Тендітність цих моментів, розкудлане життя
Навіки відлітають у безнебесний обрій
