У Європі бувати траплялось
І вражало у серце саме:
Скільки хліба довкола валялось !
І понині болить мене це...
Зверхцинізм, невимовна безпечність...
Цивілізація ! .. Що скажеш тут...
Яка страшенна недоречність,-
Ногами топчите свій труд !
Мабуть, вам легенько приходить...
На рівнІ європеєць стоїть !
Та само ж воно хлібом не родить...
Та Європа історій не вчить ?!
Та знання ті всі тільки для балів,
Той аналіз життя - не для вас...
Так і множить земля десь вандалів,
На усе в світі білім є час...
Забуттям, ані тінню не вкрились
Ті гріхи, що покари все ждуть,
Як дитячі тіла в пісну юшку варились.
Коли голод почав окривавлений путь !
Бійтесь, люди, того, що читали,
Бійтесь , люди, і Бога й сумИ,
Не кажіть вже тоді, що не знали...
Ми ж бо люди... А - гірш звірини !
Ми благаєм простити , наш Боже ,
Те, що чуючи - бачим,- минем,
Збайдужілий не хоче й не може...
І на все оправдання знайдем!
Не дай, Боже, потомкам ще раз
Перейти крізь пекельні ті муки,
Щоб хоч раз повторився той час
І вмивалися кров\"ю розпуки...
